Жмеринське ВПУ

Перейти к содержимому

Главное меню

про ЗНО

Учням



ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ
ПРОБНЕ ЗНО
ДПА У ФОРМІ ЗНО
ДОДАТКОВА СЕСІЯ
АПЕЛЯЦІЇ
ДУБЛІКАТИ СЕРТИФІКАТІВ
ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ
Мобільний додаток "Моє ЗНО"



ОСНОВНЕ ПРО ЗНО


Відповідно до проекту Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України, 2018 року для вступу до вищих навчальних закладів зараховуватимуть результати зовнішнього незалежного оцінювання 2016, 2017 та 2018 років. З англійської, іспанської, німецької та французької мов прийматимуть результати лише 2018 року. Це пов’язано з тим, що змінено формат сертифікаційної роботи з іноземної мови, а отже результати 2018 та попередніх років стають непорівнюваними.

Нагадуємо, що 2018 року для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов буде використано тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів буде також частина «Розуміння мови на слух», яка передбачатиме прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.

Кожен учасник зовнішнього оцінювання має право скласти тести щонайбільше з чотирьох навчальних предметів з переліку:

• української мови і літератури
• історії України
• математики
• біології
• географії
• фізики • хімії
• англійської мови
• іспанської мови
• німецької мови
• французької мови




Державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання

Для випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію за шкалою 1–12 балів. Першим обов’язковим предметом ДПА є українська мова і література (частина з української мови). Другим – за вибором випускника: математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття). Третій предмет випускники обирають самостійно із запропонованого вище переліку.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2. Випускники, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту (академічному), і бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання як оцінку за державну підсумкову атестацію, складатимуть тест рівня В1.

Також 2018 року державну підсумкову атестацію з української мови і літератури у формі зовнішнього незалежного оцінювання проходитимуть учні (слухачі, студенти) професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які 2018 року здобудуть повну загальну середню освіту.

Зміст тестів відповідатиме програмам зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінюванню для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти».
У 2018 році для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької та французької мов буде використано тести двох рівнів складності: рівня В1 і рівня В2. Новацією цих тестів буде також частина «Розуміння мови на слух», яка передбачатиме прослуховування звукових фрагментів і виконання завдань до них.
Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.
Варто також наголосити на тому, що 2018 року зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури проходитимуть учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту. Таким учасникам результати тестування з цього предмета зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти.


ПРОБНЕ ЗНО

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання (далі – пробне тестування) проводиться з метою ознайомлення усіх бажаючих із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Пробне тестування є важливою складовою підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання.

Особи, які зареєструються для участі в пробному тестуванні, матимуть можливість:

ознайомитись із стандартизованими тестами, що відповідають вимогам Програм, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року;
виконати пробний тест та попрактикуватися в заповненні бланків відповідей;
дізнатися правильні відповіді до завдань пробного тестування, що будуть розміщені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти у визначений час;
отримати результат пробного тестування за допомогою спеціального сервісу (за бажанням);
психологічно налаштуватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
навчитись ефективно розподіляти час;
оцінити свій рівень навчальних досягнень.

Отримати результат пробного ЗНО учасники можуть за допомогою сервісу «Визначення результатів».

Кожен учасник має можливість занести відповіді до сервісу:

з української мови і літератури – з 15:00 1 квітня до 23 год. 59 хв. 5 квітня 2017 року,
з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, німецької, французької, іспанської, російської мов – з 15:00 8 квітня до 24:00 10 квітня.
Результати пробного ЗНО з української мови розміщено на персональних сторінках учасників 8 квітня.

Результати з інших предметів буде завантажено 14 квітня.

Також учасники можуть самостійно визначити власний результат. Зробити це можна за допомогою Схеми нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи та Схеми оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (для української мови і літератури, математики, англійської, німецької, французької, іспанської, російської мов). Схеми розміщено в інформаційному бюлетені пробного ЗНО, який учасники отримали під час проходження тестування 1 та 8 квітня.

Учасники, які не змогли взяти участь у пробному ЗНО, можуть отримати тестові матеріали в пункті проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання протягом трьох днів з дати проведення тестування або пізніше – у регіональному центрі оцінювання якості освіти.

*поріг «склав/не склав» з інших предметів буде оприлюднено 14 квітня


ДОДАТКОВА СЕСІЯ

Учасники, які не змогли взяти участь в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання через поважні причини, можуть зареєструватися для участі в додатковій сесії.

Для цього протягом 5 робочих днів з урахуванням дня проведення тестування необхідно подати до регіонального центру заяву щодо участі у додатковій сесії та документ, що підтверджує причину неучасті в основній сесії. Зразки заяв розміщено на сайтах регіональних центрів.

До поважних причин належать:

хвороба в день проведення ЗНО з певного навчального предмета;
стихійне лихо, у тому числі пожежа, повінь, землетрус, військові дії або суспільні збурення, техногенна катастрофа в день або переддень проведення тестування;
викрадення одного з документів, необхідних для допуску до пунктів проведення ЗНО, що трапилося до проведення тестування, але не раніше ніж за 5 календарних днів;
смерть рідних по крові або по шлюбу, яка сталася до проведення ЗНО, але не раніше ніж за 7 календарних днів;
участь у міжнародних, всеукраїнських заходах (змаганнях, конкурсах, олімпіадах тощо), включених до офіційних заходів Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства молоді та спорту України, або відрядження до/з місць їх проведення.
Також подати заяву щодо участі у додатковій сесії можуть особи які:

брали участь у тестуванні, але стосовно них допущено порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання, що підтверджено рішеннями регламентних комісій;
брали участь у тестуванні, але не змогли завершити виконання сертифікаційної роботи у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я або виникненням у пункті зовнішнього оцінювання інших обставин, що могли становити загрозу для їхнього життя та здоров’я.
Детальніше про умови участі в додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання можна ознайомитися за посиланням.

У 2017 році додаткову сесію зовнішнього оцінювання буде проведено з 03 до 12 липня. Графік проведення додаткової сесії затверджено наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 19.04.2017 №61 «Про затвердження Графіка проведення в 2017 році додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти».

Повідомлення про місце та час проведення додаткової сесії розміщується у вигляді запрошень-перепусток на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання не пізніше ніж за п’ять календарних днів до проведення додаткової сесії зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета.


Установлення «порогового бала»


Для визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат зовнішнього оцінювання з цього предмета для вступу до вищих навчальних закладів. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів і матимуть право брати участь у конкурсному відборі під час вступу на навчання.

Детальніша інформація про метод визначення експертами «порогового бала» подана в наказі Українського центру оцінювання якості освіти від 24.05.2016 р. № 99 «Про затвердження методики переведення тестових балів, отриманих учасниками зовнішнього незалежного оцінювання за виконання завдань сертифікаційної роботи, у рейтингові оцінки (за шкалою 100-200 балів)».


АПЕЛЯЦІЇ

З метою захисту прав осіб, які брали (беруть) участь у зовнішньому оцінюванні, а також реєструються для участі в ньому в Українському центрі оцінювання якості освіти діє апеляційна комісія.

У Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти передбачено можливість оскарження та подання учасниками апеляційних заяв щодо:

відмови в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні;
порушення під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті його проведення, що може вплинути на об’єктивність результату зовнішнього незалежного оцінювання;
результатів зовнішнього незалежного оцінювання або рішення про його анулювання.
Відмова в реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому оцінюванні

У разі відмови в реєстрації (перереєстрації) для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, особа може оскаржити рішення регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти.

Заяву щодо відмови в реєстрації (перереєстрації), засвідчена особистим підписом заявника,  разом з повідомленням регіонального центру про відмову в реєстрації та комплектом реєстраційних документів, за результатами розгляду якого було відмовлено в реєстрації, треба подати до Українського центру оцінювання якості освіти протягом 14 календарних днів з дня завершення реєстрації.

У 2017 році останній день подання такої заяви – 31 березня.

Апеляційну заяву розглядають протягом 10 днів з урахуванням дня її надходження.

Порушення процедури під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання в пункті тестування

Такими порушеннями можуть бути, наприклад, неправильний відлік часу, відведеного на виконання сертифікаційної роботи, дії або бездіяльність працівників пункту ЗНО, що негативно вплинули на якість виконання сертифікаційної роботи тощо.

Апеляційну заяву щодо порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання треба подати через уповноважену особу Українського центру в день проведення тестування в пункті зовнішнього оцінювання до виходу з нього.

Розгляд таких заяв здійснюють регламентні комісії при регіональних центрах оцінювання якості освіти протягом 5 календарних днів з урахуванням дня їх надходження.

Рішення регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти може бути оскаржене. У такому разі учасник подає заяву до апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти протягом 5 робочих днів з моменту отримання рішення регламентної комісії відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти. Таку заяву розглядають протягом 10 робочих днів з дня її надходження.

Оскарження результату зовнішнього оцінювання або рішення про його анулювання

Апеляційну заяву щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання учасник тестування  має право подати в разі виникнення сумніву щодо правильності встановлення результату зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета, незгоди з рішенням щодо анулювання результату.

Таку заяву подають до Українського центру протягом 5 календарних днів з урахуванням дня офіційного оголошення результатів зовнішнього незалежного оцінювання з певного навчального предмета (сесії). Дату подання заяви визначають за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті. Апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти розглядає заяву протягом 15 календарних днів з урахуванням дня її надходження.

Звертаємо увагу на те, що розгляд апеляційної заяви – це фактично повторне визначення результату зовнішнього незалежного оцінювання. Адже в цьому разі здійснюють повторну технічну та предметну перевірки бланків відповідей.

Технічну перевірку виконання завдань сертифікаційної роботи проводять з метою встановлення правильності визначення результату зовнішнього оцінювання за наслідками обробки бланка відповідей типу А, а також додаткової персоналізації сертифікаційної роботи.

Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об’єктивності оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю шляхом проведення повторного оцінювання наданих відповідей.

За результатами повторних технічної та предметної перевірок апеляційна комісія може бути ухвалено одне з таких рішень:

відмовити в задоволенні апеляційної заяви (результат, визначений раніше, підтверджується);
задовольнити апеляційну заяву (попередньо встановлений результат буде змінено).
У разі задоволення заяви щодо результатів ухвалюють одне з таких рішень:

про відновлення результату зовнішнього оцінювання (у тому випадку, якщо попередньо результат було анульовано);
про збільшення або зменшення кількості балів, отриманих учасником зовнішнього оцінювання.
Звертаємо особливу увагу на те, що визначений раніше результат може бути змінений у бік зменшення кількості балів. Щоб уникнути прикрощів, пов’язаних з можливим зниженням результату, радимо попередньо завантажити скан-копію бланків відповідей та об’єктивно оцінити результат виконання тесту учасником. Скан-копії бланків будуть розміщені на інформаційних сторінках після оголошення результатів з певного предмета. Щоб ознайомитися зі скан-копіями бланків відповідей, достатньо зайти на свою інформаційну сторінку та сформувати запит.

Інформацію про дату, час і місце проведення засідання апеляційної комісії, на якому здійснюватиметься розгляд заяв щодо результатів, буде розміщено на офіційному веб-сайті Українського центру.

Учасники зовнішнього оцінювання (їх законні представники) можуть бути присутні на засіданні, під час якого розглядаються подані ними апеляційні заяви.

Заявник може відкликати заяву щодо результатів до початку її розгляду на засіданні апеляційної комісії. У такому випадку розгляд заяви припиняється.

Інформацію про результат зовнішнього оцінювання, установлений апеляційною комісією, буде розміщено на інформаційних сторінках учасників зовнішнього оцінювання не пізніше 3 робочих днів з дня прийняття рішення. Не пізніше ніж через 3 робочі дні заявнику буде надіслано рішення апеляційної комісії у вигляді витягу з протоколу.

Апеляційну заяву радимо надсилати рекомендованим листом за адресою: вул. Володимира Винниченка 5, м. Київ, 04053 (із поміткою «Апеляційна комісія УЦОЯО»).

Також наголошуємо, що в нормативних документах не передбачена можливість оскаржувати зміст завдань сертифікаційної роботи з певного предмета або правильність установлених і затверджених відповідей. Тому апеляції та звернення щодо змісту тестових завдань на засіданні апеляційної комісії не розглядатимуть.

Просимо ознайомитися з «Положенням про апеляційну комісію при Українському центрі оцінювання якості освіти». Документ визначає основні функції та особливості діяльності апеляційної комісії при Українському центрі оцінювання якості освіти.


МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК “МОЄ ЗНО”

Для учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2017 року розроблено мобільний додаток «Моє ЗНО», що дає змогу отримати розклад обраних тестувань, адреси пунктів для проходження зовнішнього оцінювання, а також результати тестування на власний мобільний пристрій. Серед основних функцій додатку:

інформування про місце та час проведення тестувань ЗНО з обраних предметів,
запис тестувань ЗНО до системного календаря мобільного пристрою,
завчасні нагадування про наближення тестування,
повідомлення про новини та зміни в проведенні ЗНО,
повідомлення про наявність і відображення результатів тестування ЗНО,
можливість переглядати у додатку результати ЗНО за минулий рік.
Доступ до функцій мобільного додатку можливий після введення номеру та пін-коду сертифікату учасника ЗНО.

ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ:
СТАРІ ПРОБЛЕМИ ТА НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ

      Зовнішнє незалежне оцінювання, увійшовши дев’ять років тому в освітній простір України, посіло в ньому чільне місце та довело суспільству свою життєздатність. Завдячуючи ЗНО, успіх вступу абітурієнта до ВНЗ став визначатися лише знаннями. Двері провідних вишів відкрилися для усіх талановитих випускників шкіл не залежно від того, наскільки далеко вони мешкають від столиці або обласних центрів. Безперечними перевагами ЗНО, на наш погляд, є: об’єктивна оцінка знань; автоматизація системи визначення результатів; створення об’єктивного механізму оцінки якості освіти; зменшення поля для корупції; транспарентність системи; підвищення мобільності абітурієнтів (отримання доступу на навчання в кращих вишах, незалежно від місця проживання, можливість подавати документи одразу до кількох університетів).
       Проте, як будь-яка система, створена людиною для людини, система ЗНО не є ідеальною й потребує постійного ухвалення управлінських рішень, які, з одного боку, були б дієвими запобіжниками проти її маргіналізації, а, з іншого боку,– надавали б системі потужних імпульсів для її розвитку та удосконалення.
       На сьогоднішній день система перебуває на порозі прийняття одного з таких рішень. Рішення, яке має стосуватися найбільш суспільно чутливого елементу системи – визначення результатів ЗНО. Метою написання даної статті є спроба пояснити виправданість такого рішення й механізм його реалізації.
        Із перших років запровадження зовнішнього незалежного оцінювання для визначення його результатів Український центр оцінювання якості освіти застосовує шкалу 100–200 балів, яка будується автоматично на основі методу еквіпроцентильної нормалізації з середнім значенням 150 балів і середньоквадратичним відхиленням 20. Використання такої процедури шкалювання має низку суттєвих переваг. По-перше, шкала 100–200 балів є наближеною до еталонної шкали з середнім значенням результатів із кожного предмета. По-друге, шкала є стандартизованою, тобто розподіл абітурієнтів за цією шкалою є приблизно однаковим незалежно від предмета тестування. По-третє, шкала є рейтинговою, оскільки вказує на місце результату зовнішнього оцінювання абітурієнта серед результатів інших абітурієнтів із певного предмета. По-четверте, шкала є справедливою, тому що абітурієнти, які набрали однакову кількість тестових балів із певного предмета, отримують за цією шкалою однакову оцінку. Водночас абітурієнт, який має більшу кількість тестових балів, отримає за шкалою 100–200 балів оцінку не нижчу, ніж той, хто набрав меншу кількість балів.
      При цьому, з метою відсіювання абітурієнтів, рівень знань і умінь яких є фрагментарним і занизьким для продовження навчання у ВНЗ, було запроваджено своєрідний «поріг» у 124 бали. Чому вибрано саме 124 бали, а не, наприклад, 125 або 130, пояснити й обґрунтувати з позиції теорії педагогічних вимірювань неможливо. Як неможливо пояснити, чому результат у 123,5 бала є ЩЕ «непрохідним», а результат у 124 бали є ВЖЕ «прохідним». А якщо врахувати ту обставину, що цей кількісний показник є «універсальним», оскільки застосовується до результатів тестування з усіх предметів, парадоксальність ситуації стає ще більш очевидною.
     Крім того, іншим «вузьким» місцем «порогу» в 124 бали є те, що його автоматичне встановлення не гарантує відсікання бала «сліпого вгадування» (рис. 1).


Аби зрозуміти наскільки такий стан речей є властивим для системи зовнішнього незалежного оцінювання в цілому розглянемо результати конвертації тестових балів зовнішнього оцінювання 2014 року в оцінки за шкалою 100–200 балів. У таблиці 1 подано тестовий бал з відповідного предмета та його значення в шкалі 100–200, отримання якого надавало абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі до ВНЗ, у таблиці 2 подано бал «сліпого вгадування» з відповідного предмета та його значення в шкалі 100–200.

Таблиця 1




Аналіз кількісних даних таблиць дає змогу виокремити три групи предметів:
– предмети, де тестовий бал, необхідний для подолання «порогу» 124 балів, суттєво перевищує бал «сліпого вгадування» (українська мова і література, російська мова, біологія, географія);
– предмети, де тестовий бал, необхідний для подолання «порогу» 124 балів, мінімально перевищує бал «сліпого вгадування» (хімія, іноземна мова) або є тотожнім (історія України);
– предмети, де тестовий бал, необхідний для подолання «порогу» 124 балів, є нижчим бала «сліпого вгадування» (математика, фізика).
Таким чином, лише в результатах з математики (рис. 2) і фізики (рис. 3) спостерігаємо картину, коли автоматично встановлений «поріг» у 124 бали, начебто відсіявши абітурієнтів, які не мають елементарних знань аби продовжувати навчання у ВНЗ, не відфільтрував тих абітурієнтів, які з високим ступенем імовірності набрали свої бали завдяки лотерейній вдачі, а не предметним знанням і вмінням.




Отже, ситуація для системи ЗНО не є критичною, хоча і є дражливою, оскільки викликає нарікання, перш за все, з боку тих вишів, які зарахували на навчання абітурієнтів з балами вище «порогу» в 124 бали, але нижче порогу «сліпого вгадування». Насправді ж у таких новоспечених студентів за плечима немає реальних знань, а їхнє відрахування з ВНЗ є лише питанням найближчої сесії.
Яким ж є шлях вирішення проблеми співвідношення «порогу» в 124 бали та бала «сліпого вгадування»?
Найпростішим, на перший погляд, виглядає шлях збільшення кількості завдань у тестах з математики та фізики. Однак, такий крок тягне за собою збільшення видатків на підготовку та адміністрування тестів, що в нинішніх умовах є вкрай проблематичним. З іншого боку, «довантаження» й без того трудомістких тестів новими завданнями вплине на якість тестів як інструментів вимірювання, оскільки фактор втомленості абітурієнта суттєво й негативно впливатиме на результат виконання ним завдань тесту.
При цьому залишається нездоланою проблема «порогу» 124 балів з точки зору його предметного змісту. Ще раз підкреслимо, що предметно наповнити кількісний показник, отриманий статистичним шляхом, неможливо в принципі.
Таким чином, ситуація дещо нагадує цугцванг, коли будь-який крок може лише погіршувати позиції системи в цілому.
Існуючий проблемний дуалізм «порогу» (відсіяти одночасно і тих абітурієнтів, які не мають елементарних знань для подальшого навчання у виші, пояснивши який саме обсяг знань стоїть за кількісним показником у 124 бали, і тих, які з високим ступенем імовірності набрали свої бали завдяки вгадуванню), на наш погляд, може бути подоланий, якщо система перейде на нові методологічні засади його визначення.
Тобто необхідно відмовитися від відносного критерію встановлення «порогу», коли його кількісний показник залежить від того, наскільки хороші результати абітурієнт продемонстрував відносно інших учасників тестування, та запровадити абсолютний критерій, коли рішення щодо «порогу» («склав»/«не склав») ухвалюється експертним шляхом.
На сьогоднішній день галузь освітніх вимірювань володіє широким спектром методик експертного визначення порогу «склав»/«не склав», проте метою даної статті не є огляд усіх існуючих методів [1]. Розглянемо лише метод, який, на наш погляд, доцільно використати в системі зовнішнього незалежного оцінювання. Мова йде про метод, запропонований і описаний В. Ангоффом[2].




Чому саме метод Ангоффа? Серед чинників, що свідчать на його користь, визначальними є такі:
– пройшов ґрунтовну емпіричну перевірку й довів свою ефективність;
– широко представлений  в науковій літературі й високо оцінений фахівцями з педагогічних вимірювань;
– не потребує залучення значних матеріальних і людських ресурсів;
– потребує мінімального навчання та інструктажу залучених експертів;
– простота, легкість та прозорість процедури реалізації (адміністрування);
– висока надійність результатів його застосування.
Сутність метода Ангоффа полягає в наступному. Після завершення тестування з кожного предмета збирається група експертів (спеціальна експертна комісія), яка, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на кожне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала» (рис. 4).




аким чином, «пороговий бал» – мінімальна кількість (сума) тестових балів зовнішнього незалежного оцінювання з певного предмета, отримання яких надає абітурієнту право участі в конкурсному випробуванні при вступі на навчання до вищого навчального закладу України.
                    Як вже зазначалося, процедура адміністрування методу є доволі простою й прозорою та складається з кількох етапів.
1 етап – організаційний.
На цьому етапі відбувається формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій і ліцеїв; викладачі вищих навчальних закладів, науковці Національної академії наук, Академії педагогічних наук). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон», коли експертна комісія в цілому репрезентуватиме освітнє середовище України. Варто підкреслити, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Крім того, різність думок (оцінок) зменшуватиме ефект «яструба/голубки». Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального «порогового бала».
2 етап – підготовчо-методологічний.
На цьому етапі відбувається загальне знайомство експертів з тестом, його структурою, формами завдань тощо. З метою забезпечення спільності розуміння підходу до оцінювання завдань експерти, ознайомившись із тестом, у своєму колі мають обговорити та визначитися з поняттям «мінімально підготовлений абітурієнт». У якості ілюстрації наведемо можливі визначення загального характеру.
«Мінімально підготовлений абітурієнт»:
– той, хто володіє найменшим обсягом знань, необхідних для виконання завдання;
– той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.
Зрозуміло, що експерти під час обговорення мають наповнити поняття предметним змістом. Наприклад, «мінімально підготовлений абітурієнт з іноземної мови – це той, хто читає короткі прості тексти з метою отримання основної інформації; знаходить необхідну інформацію у простих текстах повсякденного характеру (реклама, оголошення, меню, розклад руху поїздів, електронні листи тощо); вживає прості граматичні структури із завченими фразами, групами з кількох слів та стійких виразів для опису простих щоденних ситуацій; пише короткі прості записки та звернення, пов’язані з нагальними потребами».
       Після завершення обговорення модератор роботи комісії роздає Листи оцінювання завдань тесту (рис. 5) та здійснює загальний інструктаж експертів щодо оцінювання завдань: «Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильної відповіді» Листа оцінювання запишіть значення 60%».



Під час інструктажу модератор групи обов’язково наголошує на таких моментах:
1) оцінка не повинна бути вищою, ніж 95 та нижчою, ніж 25 (для завдань з чотирма варіантами відповіді), оскільки навіть дуже добре підготовлений абітурієнт може помилитися й не виконати завдання, а мінімально підготовлений абітурієнт може вгадати правильну відповідь;
2) під час роботи експертам не надаються «ключі» відповідей до завдань, оскільки це може необґрунтовано впливати на експерта, нівелюючи його розуміння, «відчуття» складності завдання.
3 етап – експертна оцінка тестових завдань.
На цьому етапі експерти самостійно працюють із завданнями тесту,заповнюючи Лист оцінювання. Варто підкреслити, що обговорення експертами завдань та можливих ймовірностей правильних відповідей не допускається.
4 етап – узагальнення експертних оцінок.
Модератор групи збирає Листи оцінювання та вводить значення в таблицю Excel для кожного завдання по кожному експерту й обчислює стандартне відхилення (рис. 6).




Стандартне відхилення є «дзеркалом», яке відображає рівень розбіжностей між експертами по кожному завданню. Низький його показник свідчить про високий рівень згоди між експертами. Високий показник є підґрунтям для колективного обговорення експертами причин розбіжностей в оцінках, яке організовує та координує модератор. Мета обговорення – підвищити рівень згоди між експертами шляхом перегляду ними своїх оцінок.
Варто підкреслити, що будь-яке завдання, для якого стандартне відхилення експертних оцінок перевищує 10, колективно обговорюється. За результатами таких обговорень експерти можуть змінити свою оцінку. У такому разі модератор групи вносить відповідні зміни в узагальнену таблицю Excel.
Слід зауважити, що на цьому етапі роботи комісії експерти мають бути ознайомлені зі статистичними характеристиками результатів тестування (мода, медіана, середнє значення, стандартне відхилення, асиметрія, ексцес) та психометричними характеристиками завдань тесту (складність, розподільна здатність, кореляція). Урахування цих даних під час колективного обговорення експертних оцінок дозволить підвищити інформативність і обґрунтованість встановленого «порогового бала».
5 етап – визначення «порогового бала».
Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці Excel здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0,45, 30% – 0,30 і т. д.
Далі модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума є «пороговим балом», який встановив певний експерт.
На завершення обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів (рис. 7). Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала експертна комісія.

                                          Рисунок 7



Після проведення усіх процедур обчислення результат роботи експертної комісії документально оформлюється Протоколом засідання комісії та Протокольним рішенням (ухвалою) щодо встановленого «порогового бала» з відповідного предмета.
Далі відбувається стандартна процедура переведення тестових балів у оцінки за шкалою 100–200 балів. При цьому точкою відліку на шкалі буде не «0» тестових балів, а значення «порогового балу». Таким чином, результати абітурієнтів, які подолали «поріг», займуть відповідне місце на рейтинговій шкалі в діапазоні від 100 до 200 балів. У результаті навіть абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100,5 балів, не кажучи вже про тих, чий результат становитиме 123,5 бала, отримають можливість брати участь у конкурсному випробуванні під час вступу на навчання до вищого навчального закладу України.
Таким чином, перехід до використання в практиці визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання критеріального «порогового бала» («склав»/ «не склав») дозволить подолати дуалізм проблеми «порогу» в 124 бали та розширити можливості тих абітурієнтів, які мають відповідний багаж знань і умінь, аби стати студентами омріяних університетів.


Валерій Бойко, начальник відділу
змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів
Українського центру оцінювання якості освіти

Назад к содержимому | Назад к главному меню