Історія живе доти, доки її пам’ятають. У старих фронтових світлинах, пожовклих документах, нагородах, родинних спогадах — у всьому, що через десятиліття повертає нам імена, долі й мужність людей, які боролися з ворогом. Саме такою — живою, особистою і небайдужою — стала розмова про минуле під час Дня пам’яті «Мужність залишається у віках», проведеного у Жмеринському ВПУ до Дня партизанської слави.
Захід організував гурток «Арт-Простір» під керівництвом Лідії Бабич. До історичної розмови долучилися студенти групи 11 разом із майстром виробничого навчання Яною Цимбал та класним керівником Інною Мовчанюк, а також групи 7 — з майстром виробничого навчання Світланою Білоконь і класним керівником Тетяною Свистун.
«Пам’ять — нетлінна і вічна», — ця думка стала наскрізною для зустрічі. Лідія Бабич говорила про те, як історія повертається до нас зі старих фотографій і речей, які бережуть пам’ять про фронтовиків. Особливого, дуже особистого звучання розповіді додала історія нагород її батька — учасника Другої світової війни. Так велика історія перестає бути лише сторінкою підручника і входить у родинну пам’ять.
Архівний плакат «22 вересня. День партизанської слави», фотографії героїв, історична мапа допомогли простежити діяльність партизанського руху, дізнатися про рейди та про життя людей на окупованих територіях. Окрему увагу приділили Жмеринському підпіллю та діяльності партизанів у лісах Жмеринщини. У роботі використали матеріали архівного бібліотечного досьє «Жмеринщина у роки Другої світової війни».
Під час дискусії «Факти історії говорять» студенти відкривали для себе історію підполковника Шиманського — розвідника, чия доля була пов’язана з боротьбою проти ворога на Вінниччині. Особливо прозвучали його слова: «Не вірте, що ми пропадаємо безвісти. Ми боремося…» — слова людини, яка усвідомлювала ціну цієї боротьби.
Пам’ять про загиблих присутні вшанували хвилиною мовчання. Завершила історичну розмову демонстрація відеоуроку «День партизанської слави», підготовленого бібліотекарем Світланою Вієцькою.
Такі зустрічі потрібні не для того, щоб просто назвати дати й перегорнути архівні сторінки. Вони допомагають молодому поколінню побачити за історичними подіями людей — їхній вибір, спротив, страх, відвагу і готовність боротися за свою землю.
Сьогодні, коли Україна знову виборює право жити вільно на своїй землі, пам’ять про спротив минулого набуває особливого звучання. Змінюються покоління, минають десятиліття, але мужність не має терміну давності. Вона залишається у пам’яті — і залишається у віках.
