Свобода ніколи не була для України подарунком. За неї боролися покоління — зі зброєю в руках, у підпіллі, на фронтах, у боротьбі за право мати власну державу. Сьогодні цю боротьбу продовжують Захисники і Захисниці України. І саме тому говорити з молоддю про українське військо — означає говорити не лише про історію. Це розмова про сьогодення, пам’ять і ціну нашої незалежності.
30 вересня, напередодні Дня Захисників і Захисниць України, студенти Жмеринського ВПУ долучилися до онлайн-інформаційно-просвітницького заходу, організованого Вінницьким державним центром естетичного виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів. До зустрічі приєдналися 154 студенти училища разом із педагогічними працівниками.
Спікером став Олексій Серветнік, головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті. Розмова охопила великий історичний шлях — становлення українського війська, традиції військового спротиву, боротьбу українців за незалежність та героїчні сторінки захисту своєї землі.
Та історія цього дня звучала особливо гостро. Бо те, про що розповідають документи й підручники, Україна знову проживає сьогодні. Право бути незалежною державою, говорити своєю мовою, жити на своїй землі й самим визначати власне майбутнє українці знову захищають у боротьбі проти російської агресії.
Особливу увагу під час зустрічі приділили ролі Захисників і Захисниць України у збереженні державності та територіальної цілісності, а також тому, наскільки важливо молодому поколінню знати й берегти національну пам’ять. Адже пам’ять — це не лише знання імен, дат і подій. Це розуміння того, якою ціною Україна виборювала і продовжує виборювати свою свободу.
Для студентів такі зустрічі допомагають побачити нерозривний зв’язок між минулим і сьогоденням. За великими історичними подіями завжди стоять конкретні люди — ті, хто зробив вибір захищати свою країну, свою родину, свій дім.
У День Захисників і Захисниць ми схиляємо голови перед тими, хто віддав за Україну найдорожче, дякуємо тим, хто сьогодні тримає оборону, і пам’ятаємо кожного й кожну, завдяки кому Україна продовжує жити, навчатися, працювати й боротися.
Пам’ять про наших Захисників і Захисниць — не просто сторінка історії. Це наша вдячність. Наша відповідальність. Наша сила.
Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо боротися.
Слава Україні! Героям слава!
