У ДПТНЗ «Жмеринське вище професійне училище» ці дні були особливими — живими, креативними, наповненими емоціями та справжнім молодіжним драйвом. До 65-річчя заснування Шевченківської премії ми не просто провели заходи — ми створили сучасний простір, де Шевченко заговорив мовою сьогоднішньої молоді.
Справжнім вибухом емоцій став «Поетичний slam: Шевченко 6.5». Тут не було шаблонів — тільки щирість, енергія і власне бачення. Кобзар звучав по-новому — сміливо, глибоко і по-справжньому. Перемогу здобула Кошівська Оксана, здобувачка освіти групи №6, яка зуміла передати силу слова так, що його не просто слухали — його відчували. І це результат не випадковості, а системної роботи і натхнення, яке вкладає у молодь викладач Тетяна Свистун.
Ми пішли далі — і зробили училище інтерактивним простором. QR-квест та карта закладу перетворили знайомі коридори на маршрут відкриттів: учасники шукали, думали, відкривали нові факти про лауреатів Шевченківської премії і проживали це як справжню гру.
А потім — ми буквально «спробували літературу на смак». Здобувачі освіти професії «Кухар; офіціант; бармен» разом із майстрами Наталією Підгаєць та Світланою Білоконь довели: культура може бути не лише прочитана, а й відчута. Страви, натхненні творами, — це вже інший рівень розуміння.
Не залишилися осторонь і наші beauty-напрями. Групи №9 та №12 створювали сучасні образи Кобзаря — стильні, креативні, сміливі. Під керівництвом Тетяни Волкової та Тетяни Деркач класика перетворювалася на моду, а мистецтво — на живий образ.
Саме такі формати дають можливість здобувачам освіти не лише розвивати творчість, а й глибше відчути свою майбутню професію — спробувати себе в реальних ролях, зрозуміти свої сильні сторони та побачити, як обрана професія поєднується з сучасними трендами.
Ці дні ще раз довели: Жмеринське ВПУ — це не просто місце навчання. Це простір можливостей, де формується особистість, розкривається талант і починається професійний шлях.
Шевченко тут не в підручнику. Він — у слові, у стилі, у смаку, у виборі.
І чесно — якби Кобзар зайшов до нас у ці дні, він би точно не просто посміхнувся. Він би залишився.
Фото додаються нижче.
